П А Р Т И З А Н
|
П А Р Т И З А Н |
|
|
BRIGATE ROSSE Розділ V. Післямова
Епоха Червоних Бригад закінчилася їх повним розгромом. За 18 років офіційного існування через лави Бригад пройшли близько 2 000 професійних бойовиків та близько 10 000 помічників. За інишми даними загальна їх кількість (бойовиків та співчуваючих) становила близько 25 000 чоловік. Тим не менш зростаюча ефективність роботи правоохоронних органів плюс гнучке законодавство, яке дало шанс на нове життя багатьом екстремістам принесли свої плоди. Багато хто з бригадистів розкаявся і співпрацею зі скоротив собі термін ув'язнення. 19 грудня 2006 року була умовно звільнена Барбара Бальцерані. Вийшов на свободу і перший лідер Бригад Ренато Курчо та Альберто Франческіні. Також вийшли на свободу Валеріо Моруччі та Франческо Пічонні. *** І тим не менш історія Бригад не закінчилася. 1999 року біля порогу свого будинку невідомими було вбито юриста Массімо Дантона. Відповідальність за акцію взяла на себе група «Червоних Бригад – Комуністична партія боротьби». Дантона був одним з ініціаторів проведення круглого столу між роботодавцями та профспілками, який мав вирішити проблему зростаючого безробіття. Невідома бойова група, яка назвалася Червоними Бригадами, звинуватила його у намаганні приручити профспілки без реального вирішення соціальних проблем. Багато хто переконаний, що Червоні Бригади на деякий час пішли у тінь. Італіським правоохоронцям вдалося спіймати лише бойовиків та керівників організації. Більшість людей, які підтримували діяльність Бригад без участі у бойових акціях досі залишаються невідомими. Також у 28 сторінковому комюніке Червоні Бригади засуджували чинну політику уряду і виступали проти участі Італії у НАТО та агресії проти Югославії. Час від часу в Італії трапляються поодинокі але гучні вбивства, відповідальність за які беруть на себе «Червоні Бригади». 19 травня 2002 року було застрелено професора Марко Бяджі, радника прем'єр-міністра з економічних питань. І знову відповідальність за акцію взяла на себе група «Червоні Бригади – Комуністична партія боротьби». 3 травня 2003 року двоє невідомих влаштували сперестрілку з поліцейськими на вокзалі Кастільйон Флорентіно у Ареццо. Загинув один нападник та один поліцейський. Невідомими виявилися загиблий Маріо Галезі та Надя Дездемона Льоче. Остання була заарештована. 23 жовтня в рамках розслідування справи про вбивство Массімо Дантона італійська поліція провела рейд у Флоренції, Римі, Пізі та острові Сардинія, в ході якого було схоплено шістьох бойовиків Бригад. 1 червня 2005 року суд у Болоньї засудив до довічного ув'язнення за убивство Марко Бьяджі чотирьох бойовиків Бригад - Надю Дездемону Льоче, Роберто Моранді, Марко Меццасалму та Д і ану Блефар і Мелац і . Тим не менш італійський лівий екстремізм продовжує своє життя. 16 лютого 2007 року у Вічензі в ході крупної поліцейської операції було заарештовано 19 бойовиків групи «Друга позиція» на чолі з Альфредо Даванцо, виявлено сховки зі зброєю та боєприпасами. Цю групу небезпідставно вважають «Новими Червоними Бригадами». Правоохоронці повідомляють, що в плани групи входив замах на прем'єр міністра Італії Сільвіо Берлусконі та убивство відомого юриста Пьєтро Ічіно. Слід відмітити що поліція не вбачає прямого зв'язку між Червоними Бригадами та новими лівацькими екстремістськими угрупованнями. У жовтні 2007 року один з бойовиків червоних Бригад, випущений на волю після умовного звільнення був знову заарештований після пограбування банку. Крістофоро Пьянконе, ще один бригадист разом зі спільниками викрав з банку Монте деи Паски ди Сиена суму в 170 000 євро. 19 жовтня 2009 року на адресу чинного прем'єр міністра Італії Сільвіо Берлусконі надійшли погрози від імені Червоних Бригад. Чи була можливість у Червоних Бригад домогтися своїх програмних цілей? Ії історія довела що ні. Утопічні ідеї засновані на класовій непримиренності, які відкидають будь який соціальний компроміс будуть завжди приречені на провал. Тим не менш незважаючи на розвал Радянського союзу та загальну дискредитацію соціалістичної ідеології, Італія у майбутньому знову зможе зіткнутися з хвилею лівого екстремізму. Уникнути цього можливо лише за допомогою виваженої соціальної та економічної політики держави, яка базуватиметься на регульовану державою вільну економіку, соціальний компроміс та гідне забезпечення прав людини та громадянина. Відомо, що часто насильство виникає як реакція на несправедливість чи неволю. Допоки державу роз'їдатимуть соціальна несправедливість, корупція у вищих ешелонах влади, організована злочинність та нехтуванням «сильними світу цього» права людини на працю та свободу, завжди буде існувати загроза появи «Нових Червоних Бригад». *** П.С. Вночі 16 грудня 2009 року спрацював вибуховий пристрій потужністю у 2 кг в тротиловому еквіваленті у Міланському університеті комерції імені Луіджи Бокконі. Бомбу було закладено між шафами в коридорі, що з'єднує дві будівлі університету. Відповідальність за теракт взяла на себе Неформальна анархічна асоціація. Як повідомлялося, 11 червня нинішнього року поліція Італії заарештувала шістьох підозрюваних у підготовці великого теракту, який вони мали намір здійснити на острові Маддалена під час саміту Великої вісімки (G8). Заарештованих звинувачують у приналежності до терористичного угруповання, незаконному зберіганні і носінні зброї. Список використаних джерел Інтернет-джерела (загальна інформація)
Інтернет-джерела (статті)
Книги
Документальні кінофільми |