Протитанкова міна ТМ-57

Міна протитанкова протигусенична. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Розроблена і прийнята на озброєння Радянської Армії у 1956 році.

Мал. 1. Загальний вигляд протитанкової міни ТМ-57 зі зривником МВЗ-57:
1- корпус міни; 2- натискна кришка (датчик цілі); підривник МВЗ-57; додаткове вічко (запальне гніздо).

Конструкція: Міна ТМ-57 складається з металевого корпусу з натискною кришкою, заряду вибухової речовини, проміжного детонатора і підривника. Міна ТМ-57 може застосовуватися з кількома видами підривників, а саме:

Для установки міни на протидобування збоку на корпусі міни є додаткове вічко (запальне гніздо) для вгвинчування підривника МУВ із запалом МД-5М, або іништ підривників.

Мал 2. Позвдовжній розріз протитанкової міни ТМ-57:
1- корпус; 2- заряд вибухової речовини; 3- центральний проміжний детонатор; 4- боковий проміжний детонатор; 5- вічко (запальне гніздо) для бокового проміжного детонатора; 6- підривник МВ-57 у бойовому положенні; 7- щиток; 8- кришка.

Установлення міни. Встановлення міни вручну здійснюють наступним чином:

Міну поміщають в лунку так, щоб її кришка в твердому грунті підносилася на 2—3 см над поверхнею грунту, а в м'якому — була урівень з поверхнею землі. Якщо грунт має трав'янистий покрив (дерен), то його підрізають з трьох сторін на глибину 5—8 см, загортають у бік супротивника, а після розташування міни укладають назад. На заболочених ділянках під міну підкладають шматок дошки. В зимових умовах міни ставлять на грунт під сніг; при товщині снігу більше 40 см — на ущільнений (утоптаний) сніг і маскують зверху шаром снігу завтовшки 10—20 см.

Мал. 3. Установлення протитанкової міни ТМ-57:
а- у м ' який ґрунт; б- у твердий ґрунт; в – у заболочений ґрунт; д- при глибокому сніжному покриві.

Мал. 4. Установка міни на протиздобуваність за допомогою додаткового
проміжного детонатора - розтяжки та підривника серії МУВ, вкрученого у додаткове запальне гніздо:
1- міна ТМ-57; 2- зривник серії МУВ, вкручений у вічко (запальне гніздо) міни; 3- дротова розтяжка; 4- кілочок.

Бойова робота міни.

При наїзді танка (БМП, БТР, вантажного автомобіля) не менше, ніж на третину діаметра міни (тиснуча маса від 2-х тонн і вище), натискна кришка мнеться і опускається вниз разом з підривником. Запал підривника упирається в перегородку над проміжним детонатором. При подальшому тиску зверху на кришку міни спрацьовує ударний механізм, ударник якого наколює запал типу МД, Від вибуху запалу походить вибух заряду ВВ.

Ураження бойовій техніці супротивника завдається за рахунок руйнування їх ходової частини під час вибуху заряду міни. Вибуху міни достатньо для того, щоб повністю вивести з ладу каток танка.

Коментар з приводу. Міна ТМ-57 виявилася дуже вдалою, сильною, і надійною. Тому навіть після розробки і прийняття на озброєння сімейства мін ТМ-62 міна ТМ-57 продовжує вироблятися та застосовуватися. У порівнянні з більш сучасними моделями радянських мін ТМ-57 мала декілька суттєвих переваг, а саме: дещо легшу вагу без втрати у вибуховій силі, більшу площину натискної кришки. Суттєвою перевагою стала і наявність вічка для додаткового зривника. Завдяки йому міну можна встановити на нездобування та незнешкоджуваність за допомогою найпростішого підривника серії МУВ з запалом МД-5М. У вічко також можна вгвинтити електрозапал ЭДПр, або інший підривник, що використовує запал МД-5М, і таким чином використовувати міну як керований підривний заряд.

Тактико-технічні характеристики міни ТМ-57

Тип міни	протигусенична
Корпус	метал
Маса	9 кг.
Маса вибухової речовини (тротил, ТГА)	6.5 кг.
Діаметр	32 см.
Висота з МВ-62	11.1 см.
Висота з МВШ-62	27.2 см.
Діаметр датчика цілі	22 см.
Чутливість	200-500 кг.
Температурний діапазон застосування	- 60 - + 60 град. С

Список використаних джерел

1. Сайт Сапёр; Инженерные боеприпасы - ТМ-57;
2. Сайт "Русская цивилизация" - Противотанковая мина ТМ-57; Способы установки мин;
3. Начальная военная подготовка: Учебник для средних учебных заведений/ А. И. Аверин, И. Ф. Выдрин, Н. К. Ендовицкий и др.; Под ред. Ю. А. Науменко. - 9-е издание. - М.: Просвещение, 1987. - 256 с.