Стінка на стінку (Масова бійка)

Насильство є практично неодмінною рисою при здійсненні масових заворушень. Для професійного міського партизана насильство перетворюється у необхідність для здійснення революційної боротьби проти злочинного режиму.

Навички ведення масового бою необхідні також і рядовому учаснику акцій протесту, для того щоб з мінімальним ризиком для власного життя та свободи допомогти загальному повстанню.

Основний принцип ведення бою

Масова бійка – це груповий бій. І хоча навички рукопашного бою є вкрай необхідними для бійця, в ситуації масової бійки «стінка на стінку» цього не достатньо. По-перше у такій ситуації бойовик потрапляє у вкрай несприятливу обстановку хаосу і безладдя, змушений битися проти супротивників, які переважають його кількістю, а часто й силою та оснащеністю. По-друге, фізичні можливості бійців групи можуть суттєво різнитися, що також не сприяє впевненості в успіху. Зрівняти шанси у такому бою можливо досягнувши чисельної переваги. Але часто перевага у кількості залишається за супротивником. До того ж перевага у чисельності не може гарантувати сто відсоткового успіху. Досягнути перемоги можна лише завдяки умілій організації бійців.

65 річниця УПА 14 жовтня 2007 року.
Одиночний поєдинок з фізично сильними міліцейськими спецпризначенцями, закутими в обладунок та по зуби озброєними, не залишає ніяких шансів вуличному бійцю. Тільки колективними діями можливо не тільки нівелювати їхню чисельну та матеріальну перевагу, але й домогтися перемоги.

Здавна для організації та керування великими масами людей служив стрій. У строю полегшується управління всією групою та взаємодія всіх бійців, стрій дозволяє грамотно реалізувати наявні переваги і нівелювати недоліки, уникнути плутанини і просто битися куди більш ефективно. В строю людина чітко знає і виконує свою роль, його тил і фланги захищені, та і взагалі, він відчуває себе частиною єдиного цілого. Значить - втрачається відчуття неможливості особисто вплинути на результат, одна з головних причин втечі. А для багатьох бійців відчуття психологічної переваги та спокою служить запорукою успішного бою.

Масове зіткнення бойовиків УНА-УНСО та спецпідрозділу "Беркут" під час похорону патріарха Володимира 18 липня 1995 року. Організованість дій бойовиків та чисельність допомогли жалобній процесії прорвати міліційний кордон та дійти до Софіївської площі.

Без строю бійка перетворюється на собачу звалку. У гущі бою можливість хоч якось зорганізувати групу повністю втрачається. Люди б'ються одне з одним, втрачаючи контроль над собою і товаришами. Далі все проходить майже стандартно: когось група мордоворотів затоптує ногами, когось зразу відключають ударом труби по голові, хтось з задоволення духопелить супротивника по пиці, за іншими ганяються цілим натовпом, а потім з'являються спец підрозділи міліції, забивають всіх кийками та ногами, в'яжуть та пхають в автозак знепритомнілих та покалічених бійців. Шанси перемогти у такій звалці практично дорівнюють нулю. Не говорячи вже про майбутню розправу у міліцейському „обізяннику” та на суді.

Тому основна теза групового бою звучить так: "першочергову роль грає не особисте уміння битися його учасників, а грамотна тактика та взаємодія бійців групи між собою".

Організація бойового строю

Отже, звичайний стрій - це просто декілька шеренг. Тобто, це ряд або декілька рядів людей; він має довжину (кількість бійців в ряду) і глибину (кількість рядів). Природно, що велика довжина строю знижує вірогідність оточення, а велика глибина - вірогідність його прориву. Але стояти слід все-таки ширше, ніж глибше (наскільки дозволяє місцевість). Даний лад універсальний і здатен вирішувати будь-які тактичні задачі - недаремно він в протязі тисячоліть був основним видом шикування для всіх армій світу.

Стрій має два види. Перший – зчепка, другий – бічний. Основною модифікацією звичайного строю, є зчеплення - це коли всі бійці в ряду (природно, звичайно тільки в першому) захоплюють одне одного за руки. Зчеплення ви бачите на фотографії.

Типова зчепка. Правда міліційна. Совати руки у кишені категорично забороняється.

Таким чином досягається, як неважко здогадатися, велика міцність строю. Перевага такого строю полягає у його високій маневреності. У такому строю рухи бійців не обмежені, тож вони можуть набирати високу швидкість для розгону. Так само зчеплення допомагає відбиватися, коли битися вже майже немає сил – завдяки іншим бійцям поранений або знесилений боєць не падає, і має можливість продовжувати бій за допомогою ніг.

Зчепка. Вид збоку.

Правда даний стрій має й певні недоліки. В першу чергу у бійців зайняті руки, які можна вивільнити лише при розсіюванні строю. Не в усіх ситуаціях даний стрій є виправданим.

Даний вид строю є наступальним. Він призначений для «пролому» та розсіювання строю супротивника. Для ефективного використання даного шикування слід приділити увагу скоординованості дій при розгоні. Це означає що весь стрій мусить вміти одночасно і рівномірно починати розгін, та тримати цілісність строю при швидкому пересуванні аж до зіткнення. Це досягається ретельним вишколюванням бійців.

Звичайно зчеплення ефективне на самому початку, у момент першого зіткнення двох натовпів , що розігналися, а потім першому ряду слід розчіплятися і вступати в бій. Проте іноді, коли першочерговою задачею є не уразити перший ряд супротивника, а відштовхнути весь його стрій, зчеплення можна зберегти і далі. Тримати стрій слід, притискуючи людей якомога щільніше один до одного зусиллями тих, хто стоїть на флангах. Взагалі, чим щільніше ваш стрій - тим краще.

Другим варіантом шикування є бічний стрій. Перший ряд стає боком в чвертьоберта до супротивника. Бойовик тримається за іншого у строю шляхом охоплення його лівою рукою спереду за торс та хватом за пряжку пояса. Завдяки такому шикуванню у бійців залишається вільною права рука, яку можна використовувати для захисту і атаки. Окрім того зчеплення і щільність шикування суттєво зміцнюються. Проте через особливості шикування такий стрій не може набрати розгін. Він може посуватись повільно. Крок за кроком. Тож для утримання такого строю слід формувати його більшу глибину.

Бічний стрій.

Тому даний стрій доцільно використовувати для оборони перед супротивником, який переважає у кількості та якості бійців, а надто супроти міліції.

У вирі бою...

При застосуванні „атакуючого” строю принциповим моментом є швидкий набір швидкості; грубо кажучи, якщо провести лінію між строями у момент початку розгону, то величезну перевагу отримає той стрій, який перетне її раніше. Візьмемо для прикладу варіант з першим рядом, що встав в зчепку; отже, він тримається за руки до зіткнення, без жодних вибігань і героїчних стрибків. У принципі, якщо люди просто щільно триматися один до одного (без зчеплення), ніщо принципово не міняється. Головний принцип залишається незмінним - перший контакт з опонентом - це не удари один одному різних людей, а ПОШТОВХ ворожої формації за рахунок швидкості і маси ВСЬОГО строю. Тобто у момент зіткнення стрій - це єдине ціле, всією своєю потужністю влітаючи в опонента і відштовхуючи його назад.

І тут треба поговорити про таке важливе явище, як відкат. Відкат - це коли під впливом поштовху стрій відкидається, відштовхується назад. Відкат для строю є надзвичайно шкідливим явищем, допускати яке ніяк не можна. Причини очевидні; по-перше, відлітаючий назад стрій дуже легко розривається (аж до того, що задні ряди просто падають); по-друге, відступаючи назад, людина не в змозі завдати сильного удару і майже не може захищатися; по-третє, це сильно тисне на психіку. Отже, важливою задачею є примусити опонента "відкотитися". Для цього слід або розвивати велику швидкість і концентрувати в строю більшу масу, ніж опонент, або йти на тактичні хитрощі.

В строю найголовніше, як не важко здогадатися - це тримати його. Тому як якщо стрій буде прорваний або зім'ятий і відкинутий назад, то поразка фактично неминуча. В першому випадку бійців попросту розтягнуть і завалять поодинці або маленькими групами (до речі, саме так звичайно працює міліція), в другому - їх або знову-таки оточать, або швидко розженуть. Отже, задача в бою зводиться до того, щоб зберегти свій бойовий порядок і відтіснити або розірвати формацію опонента.

Знаменитий кадр побоїща на НСК "Олімпійський" 27 травня 2007 року.
Тактика дії міліцейських спецпризначенців полягає у розтягненні строю. Опісля, використовуючи свою чисельну перевагу, групами мінімум два-три чоловіки забивають та затримують бійців по одному, не даючи збиратися разом. Ні в якому разі не відокремлюйтесь від строю без крайньої потреби і не давайте себе розтягнути.

Перші ряди строю мають формуватися з фізично сильних та витривалих бойовиків, вони служать «тараном» для всього строю. Але дуже важливу роль на протязі бою грає підтримка задніх рядів – вони мають витримати стрій під час першого зіткнення своєю силою утримувати передні ряди від продавлювання і прориву, мають продовжувати тиснути вперед, допомагаючи переднім рядам розштовхувати і розтягувати супротивників, відтісняти їх назад, порушуючи їх формацію. Також задні ряди можуть включатися в бій згідно тактичному плану.

Тому невірно говорити, що якісь позиції в строю важливіше, а якісь менш. Ті, що всі б'ються важливі однаково, просто вони виконують різні функції. Перші ряди повинні добре махати кулаки і бути стійкими, щоб не лягти і утримати лад. А ззаду - більш прості хлопці, задача яких - забезпечувати успіх перших рядів. Але напевно говорити, що перемогу робить хтось один з них; і ті, і інші один без одного - ніщо.

Коли взаємний поштовх вже відбувся, і йде бійка із застосуванням рук і ніг, то переможе той, хто якнайкраще штовхався (тобто, вже перехопив ініціативу і зайняв більш зручну позицію). Якщо із якоїсь причини формації все ж таки розваляться - все зважиться в локальних дуелях. Також можливі додаткові спроби зіштовхнути ворожий стрій або розірвати його, що може змінити всю картину.

Тут слід наперед вибрати, де сконцентрувати тиск - на флангах (щоб "закрутити" стрій супротивника, почавши тим самим його оточення), або де-небудь в центрі (щоб спробувати розірвати лад, прорватися крізь нього). Природно, не виключаємо і швидкого оббігання задніми рядами всієї звалки з метою ударити супротивника з флангу або тилу. Проте подібні маневри вимагають великої скоординованості. Природно, перша лінія бійців теж не повинна начисто програвати опоненту. Важливо розуміти, що результат бійки залежить від чітких дій абсолютно кожного його учасника, незалежно від того, де він стоїть.

Як зазначалося вище, при бічному строю неможливо набрати швидкість. Тож такий стрій бажано застосовувати тоді, коли ваш стрій переважають чисельністю та якістю озброєння. У даному випадку важлива глибина строю та щільність зчепки бійців. Бічний стрій має одну хорошу і часто суттєву перевагу: бійці першого ряду мають вільні праву руку і ногу. Домігшись координації рухів строю весь перший ряд може завдавати ритмічних та могутніх ударів руками або ногами. Одночасний удар ногами всього першого ряду спроможний збити швидкість наступаючого строю а частково вибити весь його перший ряд. В даній ситуації ще більшу роль відіграють задні ряди. Під час ударів ногами бійці першого ряду частково втрачають стійкість. Тож якщо зіткнення відбулося, задні ряди мають всіма силами утримувати першу лінію бійців.

Міць бічного строю значно посилюється, якщо принаймні його перший ряд озброєний (праві руки то вільні). Під зброєю розуміється наявність будь якої ударної та колючої зброї (відрізків труб, арматурні прути, бейсбольні бити). Проблема полягає з доставкою даного „реманенту” на місце акції, оскільки через відносно великі габарити їх можна запросто виявити.

Під час бою, коли розпочалася бійка, однаково намагайтеся триматися купи. Якщо вас включено у склад підрозділу, запам'ятайте його членів та намагайтеся триматися разом. Коли стане гаряче, вони вчасно врятують вас від раптового нападу кількох супротивників. Ви також будьте готові підстрахувати їх. Якщо випадковим чином вас відтіснили і випустили з поля зору, будьте готові раптово на когось напасти зі спини і максимально швидко вивести його з ладу. Яким чином це робити, довідайтесь, вивчаючи рукопаш.

Окремо слід згадати і про зіткнення у обмежених умовах. Міська забудова та різноманітні обставини часто примушують битися не тільки на площах та коло адміністративних будівель, а й у брудних темних провулках у приватному секторі, арках, не кажучи вже про засцяні під'їзди та двори спальних районів. В такі закапелки варто лізти лише у випадку мало чисельності та слабкості більшості бійців. Щільна та тісна забудова вигідна тим, хто програє опоненту кількісно або якісно. Адже одночасно битися все одно зможе мала кількість людей. До того ж на вузьких ділянках можна сконцентрувати тільки найбільш міцних бійців, що також доволі важливо. Супротивнику буде дуже важко використати свою чисельну перевагу.

З іншого боку слід враховувати, що якщо позиція має інші незаблоковані підходи, то у випадку оточення весь загін може бути повністю знищений.

Якщо вашому строю довелося вибивати супротивника з таких хащів, то це не означає, що позиція супротивника неприступна.

По-перше, з умовної арки чи двору можна виштовхнути. Причому, на відміну від "чистого поля", тут буде ефективний не один сильний поштовх, а багато більш слабих. Тобто, краще, якщо в стрій опонента врізатимуться, наприклад, по два ваші ряди п'ять разів, ніж по п'ять рядів двічі. Сильний поштовх через велику глибину строю супротивник витримає, а ось безліч більш слабих виснажать його сили. Це як при перетягуванні каната: тут краще не постійне зусилля, а короткі ривки (хто перетягував, той знає).

По-друге, можна скористатися тим, що опонент тримається за свою позицію і не хоче відходити. На нього можна попросту стрибати багато раз, ударяючи ногами декількох чоловік з першої лінії і штовхаючи стрій, а потім відходити. У результаті супротивник або втомиться і не витримає чергової атаки, або вимушений вийти на вас. У будь-якому випадку, мета буде досягнута.

Особливо розумні можуть відрядити частину своїх на великий маневр "обхід з тилу", після чого арка, або двір з тактично вигідної позиції стане дуже і дуже осоружним місцем для супротивника.

Супротивника важливо якомога сильніше приголомшити атакою. Поки вони розберуться, що до чого, і встануть - їх вже можна покласти у повному складі. Коли бійка почалася за вашою ініціативою - в першу чергу треба починати розтягувати опонентів, не даючи їм зібратися разом і ефективно відбиватися. Тому як навіть двоє добре підготовлених бійців, щільно що встали спиною до спини - абсолютно зайве для вас ускладнення бійки. Намагайтеся зразу ж прорватися в центр ворожого строю, розбити його на частини, дістатися до тих, хто далеко від щільного зіткнення може намагатися зібратися, організувати опір вам. Ну, і природно, чим швидше ви виведете з ладу тих, хто здатний скоординувати стрій і управляти ним, тим краще для вас.

Якщо ж накривають вас - ваша задача протилежна. Хапайтеся один за одного, не давайте вас розділити, тримайтеся разом. Намагайтеся утворити стрій, хай у вас і не вийде - але ваші осмислені дії вже перешкодять супротивнику. Тримайтеся щільніше, думайте більше не про те, як ударити супротивника, а про те, як не бути розкиданими по всьому полю бою. Якщо бійка затягнеться - велика вірогідність відступу супротивника, ваша справа - вистояти.

Слід дещо сказати і про загрозу втечі. Тому, що люди біжать з поля бою, є три основні причини:

• Страх.
• Неможливість змінити результат бійки.
• Стадне відчуття.

З першим, ймовірно, все ясно. Страх в бійці складається з невпевненості в собі, у відсутності бажання битися, і не розуміння, що відбувається. Причому будь-який з цих чинників тягне за собою інші. Як навчити людину (або самому навчиться) долати страх - це окрема тема, на яку можна написати наукову роботу.

Друге відбувається, коли сама-то людина готова битися, по велика частина його друзів вже дали по тапках або лежать (швидше перше). Залишатися малою кількістю проти супротивника вже немає значення, тільки здоров'я втрачати; тому людина вирішує бігти.

Третя причина пов'язана з тупістю. Людина не в курсі, що відбулося, яка ситуація - але він бачить тих, що біжать і біжить туди ж. Причому така ситуація має місце частіше за інші, оскільки рідко коли ситуацію під час бійки можна оцінити 100% правильно і достатньо швидко.

Побачивши причини проблем, можна зробити висновки про те, як їх уникнути. Спосіб один, і елементарний: у строю не повинно бути тих, хто побіжить від страху. Оскільки саме вони в більшості випадків тягнуть за собою тих, хто біжить із інших причин. Не варто брати на акцію карлика з міркувань збільшення чисельності строю. Він один не так сильно допоможе в бійці, зате може все зіпсувати.

Будь-яку задачу повинна виконувати мінімальна кількість людей, здатних з нею справиться.

Коли час припиняти

Навіть якщо після удару вашого строю поле битви залишилося за вами і супротивника розсіяно, не спішіть розслаблюватися. Все залежить від конкретного плану командантів.

Пам'ятайте, як правило таку штуку як масове зіткнення з міліцією, влада не прощає. Тож заздалегідь будьте готові до команди розсіюватися.

У випадку поразки будьте готові самостійно відступати. Якщо вкрай вагомого приводу лишатися у вас немає - відступайте. Пам'ятайте, що головна різниця між відступом і втечею полягає в такому - при втечі супротивник лишає у вашій свідомості стійкий переляк, що б він там собі й іншім потім не розповідав. При відступі ви залишаєте себе та свій ресурс боєздатними. Якщо ситуація вийшла з-під контролю - ваше завдання - не потрапити "під роздачу" і врятувати максимальну кількість друзів.

Ще декілька кадрів з побоїща на НСК "Олімпійський" 27 травня 2007 року.
Примітка: якщо ви приглянетеся до руки беркутівця на дальному плані, то у руках можна точно розгледіти предмет, дуже схожий на кастет.
Якщо в результаті масової бійки ваш стрій було розсіяно і подальший спротив безнадійний - рятуйтеся. Міліція ніколи не прощає втрат з власного боку, тому розправа буде жорстокою. В звалці міліціянти навмисне можуть вас покалічити, або просто забити насмерть...

...і вас не врятують, ні вік, ні стать, ні благання про пощаду.

Найпаскудніше річ, яка може трапитися у критичній ситуації – це почуття страху, розгубленості та паніки. Чим швидше ви себе візьмете в руки, тим більше у вас шансів уникнути розправи.

Зосередьтеся. Якщо у вас особисто була конкретна мета на цій акції, визначте, чи вдалося її виконати і чи є реальна можливість її досягти за невизначених обставин. Не радьтеся про це ні з ким. У вас нема на це часу. Робіть те, що радять фахівці з виживання потерпілим у катастрофах. Почніть із самоідентифікації. Вдихніть глибоко, згадайте своє ім'я, число, день тижня, вулицю, де перебуваєте. Одночасно - це тест на струс мозку. Помістить себе у зрозумілу, звичайну систему координат.

Порада: Якщо ви отруїлися газом, не тріть очі й не промивайте їх водою. Найкраще знімає печію скибка лимона, прикладена до повік.

Виходити з бою - те саме, що випливати зі швидкої ріки. Заощаджуючи сили, невпинно просувайтеся до берега. Але якщо "потік" дуже швидкий, стежте, щоб вас не роздавило об стіни, автомобілі або вантажівки на паркуваннях. Якщо у вас - група у 3-5 чоловік, і ви вже на сусідній вулиці, пам'ятайте, що ви ДУЖЕ відрізняєтесь від інших перехожих, навіть якщо ви не в зеленому лісовому камуфляжі.

Ви задихалися, ви насторожено озираєтеся навкруги, говорите всі разом, у вас немає впевненого маршруту руху, ви не розбиті по типу пари хлопчики-дівчатка і т.п. Ліквідуйте ці недоліки. Варто сподіватися, що у вас виявиться якщо не мобільний, то хоча б телефонні картки та потрібні телефонні номери. У випадку ж, якщо місто чуже - найкраще подзвонити вашим місцевим знайомим і попросити їх приїхати за вами в будь-яку найближчу кав'ярню, яка трапиться вам по дорозі.

Під час відступу негайно позбавляйтесь всього, що може ідентифікувати вас як учасника масової бійки. Всі нашивки, стрічки, та шеврони мають бути негайно викинуті. Заздалегідь слід подбати про речі, які можуть змінити ваш візуальний образ (комплект нової одежі, або її елементи, окуляри, тощо). Якщо ви використовували зброю, то перш ніж викинути, обітріть її від відбитків ваших пальців. Рукавичок також варто позбуватися, а надто в літню пору, щоб не викликати підозр.

Гаразд, ви подолали перший етап. На випадок якщо вас вичислили: стережіться а) груп людей на шляху вашого руху, які нібито про щось розмовляють між собою або на когось чекають, поглядаючи демонстративно на годинники, б) незнайомих, які здаля вам посміхаються і йдуть назустріч, привітно махаючи руками - вони відволікають увагу, вас зараз схоплять ззаду.

Раз і назавжди забудьте все, що ви бачили про подібні ситуації в кіно. Не вимахуйтеся один перед одним, демонструючи відвагу - вірна ознака, що ви перелякані. Якщо ви здатні на спринтерський біг - тікайте. Молодість і адреналін вас виручать. Але це тільки якщо ви можете не тільки рвонути хоча б на кілометр, але й знаєте, що не біжите вбік РУВС. Цей шанс варто спробувати, українські "специ" набираються за ознаками шафоподібності та мордоворотності, а це з бігом несумісне. Зрештою, через 10 секунд самі побачите, женеться хтось за вами ще, чи ні.

Якщо таки взяли. Не беріть на акцію зайвих грошей. Краще мати кілька купюр і пів пригорщі дрібних - якщо на вас нашлють хуліганів, їм можна жбурнути це в очі і виграти пару секунд.

Не соромтеся переходити на російську мову або навпаки, на українську. Якщо Бог вам дав народитися євреєм або хоча б подібним - натякніть на антисемітизм "правоохоронцю". Майже ніколи не помилитесь, погромну сверблячку їм прищеплювало ще КДБ. Не відмовчуйтеся, але й не давайте відповідей. Відповідайте питаннями на питання. Відповідайте на половину відповіді. Перепитуйте. Розповідайте анекдоти, якщо ви вже в машині! Не намагайтеся вирвати руки, якщо на вас надягли наручники - вони від цього можуть автоматично затягатися сильніше.

Ваші крики типу "прибери руки!" будуть діяти навпаки, ви поводитесь ОЧІКУВАНО. Можете сісти на землю і сказати спокійно, що або підете ногами, "або несіть". Якщо вас б'ють ногами на землі, пам'ятайте, що треба затримати подих. Ребра ламаються НА ВИДИХУ! Не бійтеся ударів в обличчя - синці на вашу користь, бійтеся ударів у потилицю та скроні. Яйця... так, це боляче. Не смикайтесь, зведіть коліна. Імітуйте очікуваний ефект від удару.

Краще бути побитим, ніж убитим...