ПРИЛАД ДЛЯ БЕЗЗВУЧНОЇ І БЕЗПОЛУМЕНЕВОЇ СТРІЛЬБИ З 7,62-мм МОДЕРНІЗОВАНИХ АВТОМАТІВ КАЛАШНИКОВА (АКМ і АКМС)

У даному розділі розміщено інструкцію по експлуатації приладу для беззвучної та безполуменевої стрільби ПБС-1 до автоматів Калашникова АКМ та АКМС. Дана інформація є перекладом інструкції Прибор бесшумной и беспламенной стрельбы с 7,62 мм. автоматов Калашникова АКМ и АКМС (руководство службы) Издание второе, Военное издательство Министрества Обороны СССР - 1972. Переклад на українську мову - Курт Оберст. Росыйськомовний оригінал інструкції можна знайти за наступним гіперпосиланням -

Загальні відомості
ЧАСТИНА ПЕРША. Будова, розбирання і складання приладу і спеціальної прицільної планки
Розділ I. Будова приладу і спеціальної
Розділ ІІ. Розбирання і складання приладу
Розділ III. Огляд приладу і спеціальної прицільної планки з хомутиком

ЧАСТИНА ДРУГА Бойова служба і експлуатація приладу
Розділ IV. Підготовка автомата і приладу до стрільби
Розділ V. Причини порушення нормальної роботи механізмів автомата при стрільбі набоями „УС" з приладом
Розділ VI. Приведення автомата з приладом до нормального бою при стрільбі набоями „УС"
Розділ VII. Чищення і змащення приладу і автомата
Розділ VIII. Боєприпаси

В середині 1950-х для оснащення розвідувальних і розвідувально-диверсійних підрозділів і забезпечення прихованої ураження незахищеної живої цілі на дальності до 400 м. був розроблений і в 1962 р. прийнятий на озброєння комплекс для безшумної та безполуменевої стрільби для автомата Калашникова АК-47. У даний комплекс входять: прилад беззвучної і безполуменевої стрільби (ПБС), набій зі зменшеною швидкістю кулі „УС”, та прицільний пристрій.

Прилади ПБС і ПБС-1 та набій з кулею „УС” були розроблені в НДІ-61 інженерами Н.М. Єлізаровим (головний конструктор відділення, конструктор комплексу), Б.В. Семіним (набій), К.В. Смєкаєвим (набій), Л.И. Голубєвим (глушник), М.Е. Фьодоровим і М.А. Кузьміною.

Дія ПБС заснована на принципі попереднього розширення газів, причому в його схемі передбачені різні камери для розширення газів, що вириваються із ствола до виходу кулі, та газів, що слідують за нею. На деякій відстані перед дульним зрізом ствола розташовується порівняно товста гумова пробка. Гази, що прориваються між кулею і стінками каналу ствола, затримуються пружною перешкодою і через відповідні канали прямують в "периферійну" задню розширювальну камеру, звідки плавно витікають в атмосферу.

Крім того, порохові гази, відсічені гумовою пробкою, створюють в каналі ствола тиск, достатній для роботи автоматики - так компенсується ослаблений заряд набою УС. Куля, вилетівши з каналу ствола, пронизує шар гуми, за нею проривається частина порохових газів. Ці гази послідовно проходять через декілька розширювальних камер і виходять в атмосферу із значно меншим тиском і температурою.

Прилад ПБС для автомата АК включав корпус, на задню частину якого нагвинчувала головка. Корпус складається з двох напівциліндрів, шарнірно сполучених осями в передній частині. Голівка скріплює напівциліндри, при цьому виконані в порожнині кожного напівциліндра дванадцять перемичок утворювали поперечні перегородки з отворами для проходу кулі. Голівка включала обтюратор з гумовою пробкою в обоймі, патрубок на її основі мав внутрішнє різьблення для кріплення на дульну частину ствола, а тарільчаста пружина запобігає само відкручуванню.

Конструкція корпусу ПБС була проста у виготовленні і обслуговуванні, але не забезпечувала належної герметичності. І з 1962 г - вже для АКМ і АКМС - випускався глушник ПБС-1. У ньому, мабуть під впливом зарубіжних конструкцій, ввели окремий сепаратор, що вставляється в циліндричний корпус. Сепаратор збирався на трьох поздовжніх стрижнях, які скріплюються переднім і заднім кільцями. На стрижні кріпилися десять перегородок, від зсуву їх утримували надіті на стрижні втулки. Кільця і перегородки мали отвори для вільного проходу кулі. Для сімейства автоматів АК-74 було розроблено глушник ПБС-3 та набій "УС" калібру 5,45х39.

Загальний вигляд набою "УС" та його кулі.

Початкова швидкість кулі при стрільбі з АК звичайним проміжним набоєм зр.1943 г складає 715 м/с, тобто значно перевищує швидкість звуку. А це значить, що сам глушник не в змозі заглушити звук пострілу. Тому для усунення звуку від "балістичної" хвилі для стрільби використовується і спеціально розроблений для глушника набій «7,62-мм набій із зменшеною швидкістю кулі УС», (умовне найменування - 7,62 УС", індекс - 57-Н-231У). Відмінність від стандартних боєприпасів до АК полягає у ослабленому пороховому заряді, внаслідок чого швидкість польоту кулі зменшується до 295-310 м/с.

Збільшення маси кулі (12,5 г) з метою збереження енергії було досягнуте за рахунок збільшення її довжини - 33,62 мм (довжина кулі патрона 7,62 ПС - 26,8 мм). Забезпечення необхідної пробивної дії було досягнуте застосуванням сердечника з інструментальної сталі У12А, розташованого в головній частині кулі. Свинцевий сердечник , розташований за ним, забезпечує не тільки необхідну масу, але виконує роль сорочки. Вибраний діаметр кулі -7,94 мм ( у всієї решти куль діаметр складає 7,92 мм) - забезпечує щільне урізування кулі в наріз і необхідний тиск порохових газів в каналі ствола . Набій випускається з біметалічною або сталевою лакованою гільзами.

Куля, одержуючи дозвукову початкову швидкість, не створює балістичну хвилю на траєкторії, а глушник (ПБС) знижує швидкість закінчення газів з дульної частини ствола. Куля „УС" здатна пробити сталеву каску на дальності до 400 м і протиосколковий бронежилет на дальності 75 м.

Забарвлення кулі - чорна вершина із зеленим поясочком. На картонних пачках, металевих коробках і дерев'яних ящиках з набоями УС наноситься похила чорно-зелена смужка.

Оскільки балістика кулі „УС” значно відрізняється від звичайної, прицільна планка секторного прицілу автомата замінюється спеціальною прицільною планкою з хомутиком. Залежно від установки головок хомутика планка використовувалася для стрільби кулею „УС” (установки прицілу до 400 м для неї наносилися на поворотних головках) або звичайним набоєм зр.1943 р. (установки до 1000 м нанесено на самій планці). Проте стрільба звичайним набоєм з приладами ПБС (ПБС-1) не допускається, і їх слід знімати.

Прицільна дальність стрільби кулею „УС” - до 400 м. Живучість ПБС без зміни гумової шайби - до 200 пострілів. Для 5,45-мм АК-74 були розроблені - ПБС-3 і відповідний набій з кулею „УС”.

Досвід локальних конфліктів виявив ряд недоліків комплексу ПБС. В першу чергу системі не вдавалося як слід заглушити звук пострілу. Фактично глушник змінював та дещо розсіював тон звуку пострілу, що заважало виявити ведення вогню. Деяку незручність являла ннеобхідність нової пристрілки автомата після встановлення прицільної планки з хомутиком. Тим не менш глушники серії ПБС активно використовувалися у Радянській армії, а також ворогуючими сторонами локальних конфліктів на території колишнього СРСР. Комплекс ПБС дотепер перебуває на озброєнні Збройних сил України.