Бойові гладкоствольні рушниці - коротка характеристика

Відносно новим видом сучасного піхотного озброєння стали бойові гладкоствольні рушниці, або бойові дробовики. Їх прототипами стали звичайні гладкоствольні рушниці. Починаючи з XVI століття різноманітні види гладкоствольних рушниць (серпентини, аркебузи, мушкети, тощо) були основними видами вогнепальної зброї. У XIX столітті у зв'язку з широким застосуванням більш далекобійних нарізних гвинтівок, гладкоствольні рушниці були зняті з озброєння і в подальшому застосовувалися для полювання та спорту. У порівнянні зі зброєю з нарізним стволом гладкоствольні рушниці мають невисоку дальність стрільби - 50-100 метрів. Головною причиною зацікавлення військовими такими рушницями став їхній набій. Незважаючи на невисоку дальність стрільби, теоретично потужність та висока розсіюваність уражаючих елементів дробових набоїв виправдовувала застосування бойових дробовиків у ближньому бою та у обмежених просторах.

Перше епізодичне використання рушниць як бойового виду зброї відбулося під час першої світової війни. На озброєнні армії США було прийнято невелику кількість рушниць Winchester 97 під позначенням Trench Gun Model 1917. Гладкоствольні рушниці являли собою модернізований варіант спортивної рушниці з металічними ствольними накладками, а також можливістю надягання багнет-ножа. Рушниця зарекомендувала себе як могутня зброя ближнього бою. На протязі другої світової війни морська піхота США також епізодично використовувала дробовики у бойових діях.

Незважаючи на успішний досвід застосування всі інші держави не проявили інтересу до даної зброї. І лише США продовжували використовувати у невеликих масштабах бойові дробовики.

Знову бойові дробовики проявили себе під час численних локальних конфліктів другої половини XX століття. Армія США залишилася вірним прихильником бойових дробовиків, тож під час В'єтнамської війни на озброєнні перебувала гладкоствольна рушниця Mossberg 500. Бойові дії у джунглях ведуться на місцевості, де видимість та свобода пересування вкрай обмежена буйною рослинністю та складним рельєфом. Тож бій часто ведеться на вельми близьких дистанціях. І в таких умовах Mossberg 500 виправдав своє перебування на озброєнні. Постріл потужним снопом дробу пробивав природні перешкоди та завдавав смертельних поранень супротивнику, а відносно висока розсіюваність дробу гарантувала влучення. Аналогічними чином проявили себе і дробовики, які використовували англійці час колоніальних воєн у Малайзії та Борнео.

Новий інтерес до бойових дробовиків виник у 70-90 роки XX століття у зв'язку з розвитком конструкторської думки. Сфера застосування бойових дробовиків суттєво поширилася через винайдення різноманітних типів боєприпасів, призначених для різних функцій. Окрім різноманітних видів набоїв, номенклатура боєприпасів суттєво розширилася за рахунок набоїв „нелетальної дії". До них входять набої з гумовою картеччю травматичної несмертельної дії та набої зі сльозогінним газом. Саме через це бойові гладкоствольні рушниці широко застосовуються у органах правопорядку при проведенні оперативних бойових зіткнень у міських умовах та під час придушення масових заворушень.

Конструктивно бойові дробовики поділяються на рушниці з ручною перезарядкою та самозарядні рушниці.

Рушниці з ручним перезаряджання використовують так звану „помпову схему" механізму перезаряджання. Останній приводиться у дію мускульною силою стрільця шляхом руху назад-вперед поздовжно-ковзної цівки. Механізм діє на подобі ручного насосу (помпи). Тому часто рушниці з даною схемою перезаряджання називають помповими рушницями, а то і просто „помповиками". Цівка зв'язана або з затворною рамою, або з рухомим стволом.

Бойова гладкоствольна ("помпова") рушниця Mossberg 500 ATP8 (США).

Основна перевага рушниць з ручним перезаряджанням - простота конструкції. Окрім того „помповики" можуть однаково застосовувати боєприпаси різної потужності, що дозволяє зброї вести вогонь як і потужними дробовими та картечними набоями, так і менш потужні набої з гумовими кулями та сльозогінним газом. Недоліком дробовиків з ручним перезаряджанням є менша у порівнянні з автоматичною зброєю швидкострільність.

Самозарядні бойові дробовики використовують для перезаряджання частину енергії порохових газів. Автоматика у більшості моделей діє за принципом відводу порохових газів через бічний отвір у стінці ствола.

Самозарядна бойова гладкоствольна рушниця Franchi SPAS-15 (Італія).

У більшості самозарядних дробовиків передбачена можливість як застосування автоматики, так і ручне перезаряджання. Самозарядні дробовики мають більш високу швидкострільність, але також мають більші розміри, вагу та ускладнену конструкцію, обумовлену наявністю механізму автоматики. Окрім того з таких рушниць неможливе ведення вогню набоями з послабленим пороховим зарядом, які мають травматичні та газові набої.

Часто у локальних конфліктах використовуються одно- та двоствольні гладкоствольні мисливські рушниці з обрізаним стволом та прикладом. Такі обрізи, звичайно менш ефективні, у порівнянні з вищезазначеними зразками дробовиків, через свою низьку швидкострільність. Як правило використовуються парамілітарними збройними формуваннями та злочинцями.

Обріз мисливської рушниці - незмінна дійова особа партизанських воєн та кримінальних хронік.

Окремо слід описати набої до бойових гладкоствольних рушниць. До бойових дробовиків створена широка номенклатура набоїв різноманітного призначення, які суттєво розширюють можливості зброї.

Основним видом набоїв є дробові та картечні боєприпаси. Типовий набій являє собою пластикову гільзу, в передній частині якої розміщено декілька дробин чи картечин різного діаметру, виконаних з різних металів (залізо, олово, свинець, тощо). Ефективна дальність стрільби становить 50-70 метрів, але на таких відстанях дія таких набоїв має солідний ефект. Через високу розсіюваність дробин цілі завдаються множинні поранення, а через високу потужність на ближніх відстанях та сильну заброньову дію від дробових набоїв у ближньому бою не рятують бронежилети навіть найвищих класів захисту. За допомогою спеціальних наствольних насадок (чоків) дальність пострілу дробовими рушницями зростає на 100 м.

Будова дробового набою до гладкоствольної рушниці;
ліворуч - загальний вигляд, праворуч - поздовджній розріз: 1 - пластикова гільза; 2 - дроб; 3 - пиж;
4 - латунний обід; 5 - пороховий заряд; 6 - обідок-закраїна; 7 - капсуль.

При стрільбі набоями зі звичайною кулею дальність стрільби зростає на 100 метрів. Для підвищення дальності стрільби кулі оснащуються стабілізаторами, які при пострілі надають кулі обертового руху і цим самим забезпечують більшу дальність стрільби. Також на озброєнні перебувають набої, оснащені стрілоподібними елементами.

Іншим розповсюдженими видом боєприпасів є набої "несмертельної дії". До них відносяться набої з гумовими кулями, картеччю чи дробом. Дані набої мають травматичну дію та призначені для виведення з ладу супротивника на певний час. Іншим різновидом таких боєприпасів є набої начинені отруйними речовинами дратівної дії (рецептура CS) або сльозогінним газом. Дані набої широко вживаються правоохоронними органами та поліцейськими спецпідрозділами.

Бойові дробовики стали неодмінними супутниками загонів спеціального призначення:
ліворуч - морський піхотинець армії США з військовим варіантом бойової гладкоствольної рушниці Remington 870;
праворуч - британський спецпризначенець антитерористичного підрозділу SAS
з поліцейським варіантом рушниці Remington 870.

Незважаючи на ефективність у ближньому бою, через невелику дальність стрільби вони досі залишаються спеціалізованою зброєю. Тож більшість армій світу допоки не приймають бойові дробовики на озброєння. Тим не менш бойові дробовики активно проторюють шлях у армію. Досвід минулих конфліктів підтверджує корисність дробовиків як зброї підтримки у ближньому бою. Одним з оригінальних варіантів застосування бойових дробовиків для розширення бойової міці піхотинця є система Master Key ("універсальний ключ"), розроблена в США. Вона являє собою короткоствольний варіант рушниці Remington 870 без прикладу, яка монтується під стволом штурмових гвинтівок М16 та М4А1. Дробовик застосовується для ведення ближнього бою, або як засіб для вибивання дверей шляхом відстрілу замків та дверних петлів. Подібні комплекси знайшли досить широке застосування і в армії, і в поліції.

Система "Master Key" - штурмова гвинтівка М4А1 з підвішеною під стволом короткоствольною рушницею Remington 870.